-
Мистецтво - крок з природи в безкінечність.
— Джебран Халіль Джебран
Заняття з малювання - важлива частина освітньої діяльності в закладі дошкільної освіти. Крім того, це улюблене проведення часу багатьох вихованців дитячого садка. Щоб інтерес дітей до творчості не слабшав, захоплений своєю роботою педагог кожен раз намагається придумати щось особливе, внести в світ образотворчого мистецтва крапельку дива. Цікава ідея - запропонувати дітям створити оригінальні композиції в техніці Ебру, адже це один з найбільш фантастичних способів малювання.
Мармуровий папір, ебру — різновид живопису, характерний для країн Сходу, продуктом якого є малюнок, створений на воді (або спеціальному розчині), і згодом обережно перенесений на папір чи іншу поверхню. Впродовж століть цей метод використовувався як основа для створення каліграфії, оздоблення приміщень, прикрашення обкладинок книжок тощо.
Вважається, що ебру з'явився в 15 столітті у регіоні Центральної Азії, столицею якої було місто Герат (теперішня територія Афганістану), у період правління ісламської династії Тімурідів. Інші джерела свідчать про те, що це мистецтво з'являється у пізніший період, під час правління династії Шайбанідів у містах Самарканд та Бухара, що на території теперішнього Узбекистану.
Не існує прямих доказів щодо приналежності ебру до більш ранніх мистецтв Китаю та Японії. «Плаваючими чорнилами» називали японці цю незвичайну техніку живопису: в середні віки в Країні сонця, що сходить, нею були захоплені чи не всі верстви населення: від ченців до імператорських придворних і навіть самого монарха. Втім, Японія — лише одна з гіпотетичних версій про батьківщину ебру. За цю честь в історії змагалися також Китай, Персія, Узбекистан, Пакистан, Індія. Але одні з найбільш ранніх джерел появи ебру (VII-е століття) ми знаходимо в Туреччині: її майстри прославили цю техніку живопису, а султан Османської імперії Садик-ефенді звів її в ранг національного мистецтва. Недарма ебру іноді ще називають «турецьким мармуруванням».
Цей метод перенесення малюнку в ісламському світі став відомий як كاغذ ابرى kâghaz-e abrî чи просто ابرى abrî. З фарсі перекладається як «малюнок у хмарах». Однак турецькі науковці притримуються думки, що сама назва abreh ابره має османське походження і означає «кольоровий». На сьогодні це мистецтво є досить відомим як в Ірані, де його називають ابرو باد abrû-bâd (перекл. «хмари та вітер»), так і в Туреччині - ebru.
Мистецтво розвинулося в імперії Сефевідів у Персії, Османській імперії і в Декканському султанаті в Індії. У кожному випадку використовувалися особливі методи приготування основи (розчину), на якому відображався малюнок до його перенесення на папір.
У Туреччині мистецтво, відоме як ebru, є досить популярним і у наші дні. Використання цього терміну датується 19 століттям. Найпершим зразком ебру періоду Османської імперії є копія Hâlnâmah حالنامه , виконана поетом Аріфі, відомим як Гуй-і Чевган. Текст був закінчений у 1540 році. Також одним із перших османських представників цього мистецтва був Тертіб-і Рісале-і Ебрі (ترطيبِ رسالهِ ابری). Іншим відомим живописцем 18 століття був Хатіп Мехмед Ефенді (помер у 1773 р.), котрий започатковує традицію зображення флори, характерну і сучасним турецьким малюнкам-ебру. Саме османське ебру датується серединою 19 століття і пов'язане з кількома майстрами живопису суфійського ордену Накшбанді, який знаходився в текке Озбеклер в Султантепе, біля Юскюдару. Засновником вважається Садик Ефенді (помер у 1846 році). Він вчився мистецтву у Бухарі і навчив йому своїх синів — Єдему та Саліху. За часів популяризації мистецтва Єдем у приміщенні текке почав виготовляти декоративний папір для забезпечення потреб друкарського виробництва у Стамбулі, що тільки розпочинало своє існування.
Першим учнем Єдема Ефенді був Неджмеддін Окйай (1885—1976). Він був першим викладачем ебру в Академії Образотворчого Мистецтва у Стамбулі. Він поєднував флорові зображення з традиційною каліграфією. Його учнем був Мустафа Дюзгюнман (1920 — 1990), вчитель багатьох відомих майстрів ебру у Туреччині сьогодення. Особливістю його робіт було зображення ромашки, що відображає його флоральне наслідування вчителя.
Матеріали та основа для роботи
Щоб пропонувати дошкільнятам творчу роботу в техніці Ебру, вихователь повинен заздалегідь підготувати необхідні матеріали. Знадобиться пластмасовий лоток: прямокутної форми (щоб в нього міг поміститися аркуш паперу формату А4) або круглий (підійде звичайна пластикова тарілка, під неї педагогу доведеться вирізати круглі паперові основи). Папір для образотворчої діяльності знадобиться щільний і шорсткий: тонкий занадто швидко просочиться водою.
Фарби для малювання по воді бажано брати спеціальні для техніки ебру. Перед малюванням кожен раз певну фарбу слід перемішати, оскільки вона осідає на дно. Кисті для творчості знадобляться з натурального ворсу, наприклад, білки. Вони повинні добре вбирати воду. Крім звичайних пензликів, потрібно взяти віялові: вони допоможуть створювати ефектні візерунки. Для проведення паралельних ліній на воді можна також запропонувати дітям гребінці. Для роботи необхідні злегка загострені пластмасові або дерев’яні палички. За допомогою такого інструменту можна формувати красиві колірні переходи і впізнавані образи.
У цій техніці ключову роль відіграє приготування розчину для малювання. Рідина повинна бути густішою, ніж фарба, щоб кольори не змішувалися між собою, а на поверхні води залишався малюнок. Вихователь може придбати в спеціалізованому мистецькому магазині готову основу - порошковий екстракт рослини гевен. Настоювати його потрібно протягом 24 годин. Існує альтернатива - це додавання в воду загущувача агар-агар, отриманого з червоних морських водоростей. Для отримання однорідності рідини перед початком заняття її необхідно процідити через марлю або капрон. Вихователь для заняття з малювання в техніці Ебру може скористатися ще одним адаптованим варіантом - зварити негустий клейстер з води і крохмалю, а коли він охолоне, капнути туди трохи конторського клею. Розчин потрібно ретельно перемішати. Якщо ж на поверхні з'являться бульбашки (це може статися при використанні будь-якого загущувача, то воду потрібно накрити приблизно на 1 хвилину газетою або щільним папером.
Після того як підготовлені всі матеріали для творчості, в тому числі водний розчин, вихователь наочно і поетапно пояснює дошкільнятам конкретні прийоми малювання:
Спочатку потрібно оформити фон. Для цього на пензлик або кінчик палички слід набрати фарбу і, злегка торкаючись поверхні води, поставити там кілька крапок. Можна вчинити інакше: не ставити крапки, а тихенько струсити фарбу на рідину або збризнути її з висоти 5-6 см від поверхні. Для фону можна використовувати 2-3 кольори. За допомогою загостреної палички фарбу слід перемішати в довільному напрямку. Це дуже захоплюючий процес, який на дітей діє заспокійливо. Після того як фон готовий, за допомогою палички слід виконати основний малюнок - придумати і зобразити якісь образи.
Ебру - це унікальна техніка малювання на воді. Вона передбачає створення візерунків на воді і подальше їх перенесення на будь-яку поверхню, наприклад на папір, тканину і так далі.
Необов'язково потрібно бути художником, щоб намалювати шедевр в техніці Ебру. Обов'язково спробуйте цю техніку малювання на воді разом з дітьми!